Юридичний аналіз складу злочину «Крадіжка» (ст.185 ККУ).

Ч. 1 ст. 185 КК визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна.

Об’єкт: родовий –певне коло суспільних відносин, стосовно охорони права власності, тобто володіння, користування та розпорядження майном; безпосередній – право власності.

Предмет – приватне, державне та комунальне майно, яке має певні обов’язкові ознаки:

1) юридична – право на майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі довірено;

2) економічна – майно має становити матеріальну цінність, мати певну вартість;

3) фізична – це предмети, речі, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.

Предметом злочину можуть бути також гроші, цінні папери, документи, які є еквівалентом вартості, а також право на майно чи дії майнового характеру.

Об’єктивна сторона крадіжки виявляється в дії: таємному незаконному, безоплатному, поза волею власника викраденні чужого майна. Таємним визнається:

1) таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб;

2) за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, очевидців тощо);

3) у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб;

4) у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка);

5) у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна: не можуть правильно оцінити і розуміти зміст, характер і значення дій винного.

Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).

Суб'єктом злочину може бути фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив. Ставлення винного до завданої ним потерпілому значної шкоди може бути як умисним, так і необережним.

Кваліфікованими та особливо кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її:

1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) у великих розмірах;

4) в особливо великих розмірах;

5) організованою групою, а також крадіжка:

6) поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

7) що завдала значної шкоди потерпілому.

Leave a Comment

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

− 2 = 4